Щодо запобігання випалювання сухої рослинності

 

 

Традиційно, з настанням сухої спекотної погоди, на території держави різко погіршується стан з пожежами, особливо в лісових насадженнях, торфовищах та на полях, причиною яких є спалювання опалого листя, сухої трави, пожнивних залишків тощо, у зв’язку з чим державі наносяться значні матеріальні та екологічні збитки.

 

Дане питання особливо актуальне в літній період, коли вогонь від трави чи сміття, за відсутності належного контролю, з легкістю може перекинутись на поруч розташовані будівлі чи споруди. Не менш актуальним являється також питання випалювання стерні та післяжнивних залишків керівниками сільгосппідприємств, що може призвести до загорання поряд розташованих хлібних масивів чи лісосмуг. Крім того слід зазначити, що це завдає шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

 

Одночасно повідомляємо, що за вказані дії згідно ст.175 та 188-8 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність, яка тягне за собою накладення штрафу органами державного пожежного нагляду від 0,5 до 7-ми неоподатковуваним мінімумів для громадян та від 0,5 до 10-ти неоподатковуваним мінімумів на посадових осіб підприємств, установ та організацій. Крім того, відповідно до ст. 77 – 1 КУпАП випалювання стерні, лугів, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах, без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища, або порушення умов такого дозволу – тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

У разі знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем дані дії згідно ст. 245 Кримінального Кодексу України караються обмеженням волі від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.