Щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами

 

Згідно частини 2 статті 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Окрім цього, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами бджолярі повинні:

отримати ветеринарно – санітарний паспорт на пасіку у ветеринарній лабораторії, для чого необхідно здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювання бджіл;

поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді на територію якої прибули на кочівлю (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000р. № 184/82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 737/4958);

отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;

при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Тому, в разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то пасічнику негайно слід починати процедуру по збиранню доказів для майбутнього судового розгляду.

Необхідно терміново звернутися до сільського, селищного чи міського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та поля, обробленого отрутохімікатами, відбирання зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають увійти: ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При неможливості участі в обстеженні пасіки усіх названих вище спеціалістів комісія є легітимна при роботі в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради.

Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї  пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки підмору бджіл із складанням відповідного акту.

Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки підмору бджіл та зразки рослин (за поданням ветеринарного лікаря) потрібно надіслати до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи або в Державний науково – дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно – санітарної експертизи у м. Києві. (Адреса: інд. 03151, м. Київ, вул. Донецька, 30. Телефон: +38 (044) 243-37-54. Факс: +38 (044) 243-37-55. E-mail: dndildvse@vetlabresearch.gov.ua або в Центр з діагностики заразних хвороб тварин Державного науково – дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно – санітарної експертизи:   ( інд. 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12. Телефон: +38 (044) 243-37-54. Факс: +38 (044) 243-37-85. E-mail: priemkapat@vetlabresearch.gov.ua

Термін доставки проб не повинен перевищувати одну добу.

Відповідно до ст.. 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону.

Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно – правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь, а саме: ст.. 30, 37 – 40 Закону України  «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року № 1492 – III (зі змінами), розділу 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року № 9.